fbpx


Про гіперактивність у дітей

Снимок экрана 2021-01-27 в 13.07.04

Часто чуємо такі слова: “У мене гіперактивна дитина. Лікарю, які заспокійливі їй можна подавати?”

Науковці із Університету Центральної Флориди своїми дослідженнями довели, що надмірна рухливість допомагає таким дітям краще запам’ятовувати інформацію і вирішувати складні завдання.

Гіперактивність – це важливий компенсаторний механізм у дітей із дефіцитом уваги, що зумовлений уповільненою активністю розумових процесів. Підвищена рухливість стимулює мозкові процеси і допомагає таким діткам краще думати і запам’ятовувати. Тож пригнічувати мозкову діяльність у гіперактивних дітей седативними (тобто заспокійливими) ліками – докорінно невірна тактика.

Навпаки, якщо мова вже йде про більш складні випадки, що потребують медикаментозної терапії, такі діти мають отримувати психостимулятори. А найперша допомога – це психологічна корекція, так звана поведінкова терапія.

Американська Академія Педіатрії (ААР) рекомендує якомога раніше звертатись за допомогою до психолога, який навчить батьків приділяти позитивну увагу дитині, правильно встановлювати та тлумачити правила поведінки.

Батьки, що дотримуються такої стратегії, говорять про те, що їх діти вчаться контролювати свою поведінку, і це допомагає їм не тільки вдома, а й в школі, і в спілкуванні з іншими. Звичайно, що поведінкова терапія вимагає багато праці, часу і зусиль, але її переваги залишаються з дитиною на все життя.

Так що ж тепер, дозволяти дитині бігати по класу під час уроку? Ні, про таке мова не йде, але постійно робити зауваження і примушувати сидіти абсолютно покірно теж не варто, адже це зменшить концентрацію їх уваги.

На жаль, на сьогоднішній день гіперактивна поведінка дітей може стати справжнім викликом для батьків, і коли черга доходить до допомоги психолога, батьки вже зовсім знесилені. Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC) відмічає, що тільки 55% дітей із гіперактивністю отримують поведінкову терапію, перш ніж отримати медикаментозні препарати. Це дуже низький показник. І він в тому числі може бути пов’язаний із дефіцитом справжніх фахівців-психологів, які можуть кваліфіковано надавати допомогу таким дітям.

Ukrainian